Каляды – адно з самых старажытных і цікавых свят беларусаў. З ім звязана мноства абрадаў і звычаяў, якія і да гэтага часу беражліва захоўваюцца людзьмі, неабыякавымі да гісторыі і культуры свайго краю. Прыклад таму – жыхары аграгарадка Семежава, што, сярод іншага, славіцца і калядным абрадам «Цары», занесеным у Спіс нематэрыяльнай культурнай спадчыны ЮНЕСКА.
Мая Беларусь...Якая яна? Самая родная, прыгожая, самабытная, перадавая, надзейная, моцная...І ў гэтым пераканаецца кожны, хто наведае рэспубліканскую выставу дасягненняў сучаснай Беларусі "Мая Беларусь", што пачала сваю працу ў Мінскім міжнародным выставачным цэнтры 28 снежня 2024 года і працягнецца да 16 лютага 2025 года.
Представители молодёжного братства в честь священномученика Владимира Пастернацкого, пресвитера Копыльского, приняли участие в работе круглого стола , который проходил в рамках Рождественских образовательных чтений Минской митрополии.
Первыми свой профессиональный праздник в новом году отмечают работники социальной защиты населения. Непосредственное отношение к нему имеет многочисленный коллектив Копыльского территориального центра социального обслуживания населения, который изо дня в день на деле подтверждает незаменимую роль соцслужбы в стране.
Заслуженные поздравления принимают и сотрудники ЦБУ №528 в г. Копыле Региональной дирекции по г. Минску и Минской области ОАО «Белагропромбанк».
Множество мероприятий запланировано сегодня на площадке около спортивно-зрелищного комплекса.
Открытие различных объектов – будь то социальных, промышленных или, к примеру, культурных – всегда важное событие для Копыльщины. Это показатель нормального, динамичного существования района и одновременно создание новых рабочих мест, залог экономического роста и улучшения условий жизни людей.
«Интересуюсь, новые квартиры в 2024-м году строили? Если да, то где чаще праздновали новоселье: в городе или на селе?
Ольга Тимофеевна, г. Копыль».
Есть ли рост заработной платы на Копыльщине?
Николай Николаевич, г. Копыль».
Старадаўнія сядзібы займаюць асаблівае месца ў культурна-гістарычнай спадчыне Беларусі. Яны фарміраваліся ў адпаведнасці са стылявымі патрабаваннямі гістарычных эпох, у рэчышчы развіцця агульнаеўрапейскай культуры з улікам гістарычных, эканамічных, прыродных умоў і мясцовых традыцый. Вялікае значэнне мелі таксама лад жыцця і эстэтычныя запатрабаванні іх уладальнікаў. Сядзібы фарміраваліся як радавыя гнёзды пакаленнямі. Адна з такіх сядзіб захавалася на Капыльшчыне, у в. Бабоўня, якой у розныя часы валодалі Радзівілы, Бярновічы, Наркевічы-Ёдкі.